- душогуб
- —————————————————————————————душогу́біменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
душогуб
Смотреть что такое "душогуб" в других словарях:
душогуб — а, ч., розм. 1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. 2) Уживається як лайливе слово. 3) Кат … Український тлумачний словник
душогубець — бця, ч. Те саме, що душогуб … Український тлумачний словник
душогубка — и, ж., розм. 1) Жін. до душогуб. 2) Невеликий, перев. видовбаний з дерев яної колоди, хиткий човен. 3) Спеціально обладнана автомашина, що використовувалася німецько фашистськими загарбниками для отруювання людей газами … Український тлумачний словник
людоріз — а, ч. Убивця, розбійник, душогуб … Український тлумачний словник
убивця — вбивця (той, хто вбив, убиває людей), у[в]бивець, головоріз, згубник, людиновбивець, людиновбивця, душогуб, душогубець, горлоріз; братовбивця, братовбивець (брата, однодумця); дітовбивця, дітовбивець, дітогубець (дітей); кат (особа, що страчує)… … Словник синонімів української мови
мордыр — убивця, душогуб … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
душегуб — губа, ч. Ол. Злочинець, вбивця, душогуб … Словник лемківскої говірки
